Кумедні історії з життя Марка Твена
30 листопада 2015 р. виповнюється 180
років від дня народження знаменитого американського письменника Марка Твена
(Самюеля Ленгхорта Клеменса). Досить назвати його ім'я, як тут же в пам'яті
виникають твори, що прославили автора і увійшли до скарбниці світової
літератури: «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна», «Принц і
жебрак», «Янкі з Коннектітута при дворі короля Артура». Ці книги однаково
улюблені як дітьми, так і дорослими.
Довгі роки Твен був для усього світу
найвідомішим з американців, багато відоміший американського президента. Туристи
приїжджали до Америки дивитися Ніагарський водоспад і письменника Марка Твена.
Тому одна з газет назвала його «другою пам'яткою Америки». Після цього він став
так підписувати свої листи, що йшли до нього з усіх куточків землі. Майже
завжди на них була одна й та сама адреса: «Америка, Марку Твену». І що
цікаво, вони легко знаходили свого адресата.
Всім відомо, що Марк Твен володів
гарним почуттям гумору і любив пожартувати не тільки в своїх книгах, але й в
реальному житті. Пропонуємо кілька веселих історій з життя письменника.
Сподіваємося, вони сподобаються любителям тонкого й розумного гумору.
Коли Марк Твен був редактором журналу,
багато часу у нього займало читання рукописів. Якось, подивившись на
переповнений сміттєвий кошик, він зітхнув і сказав:
- Яка шкода, що я не
був редактором в той час, коли люди писали на кам'яних плитах. Яку прекрасну
віллу я б міг побудувати з надісланих рукописів!
Неуважність часто ставила письменника
в скрутне становище. Одного разу, коли Марк Твен їхав у поїзді, в купе увійшов
контролер. Твен став шукати квиток по кишенях, але безуспішно. Нарешті
контролер, який знав письменника в обличчя, сказав:
- Гаразд, не
турбуйтеся. Пред'явіть свій квиток, коли я буду йти назад. А якщо ви його не
знайдете, теж не біда. Це дрібниця.
- Ні вже, яка там
дрібниця, - запротестував письменник. - Я обов'язково повинен знайти цей
проклятий квиток, інакше як я дізнаюся, куди я їду?!
Приїхавши до одного з
лондонських готелів, Марк Твен побачив у книзі реєстрації гостей такий запис:
«Лорд N з камердинером». Знаменитий письменник у цій книзі зробив свій
запис: «Марк Твен з валізою».
Марк Твен отримав анонімного листа, в
якому було одне слово «свиня». У газеті письменник дав наступне повідомлення з
цього приводу: «Найчастіше мені посилають листи без підпису, але от я отримав
листа з одним підписом».
Свого першого публічного виступу Марк
Твен дуже боявся: як сприйме його публіка? Але вже перший прочитаний абзац
привів слухачів у захват. Він звучав так: «Юлій Цезар помер, Шекспір помер,
Наполеон помер, і я відчуваю себе не дуже здорово».
Говорили, що Марк Твен отримує долар
за рядок. Одного разу він отримав чек на один долар з припискою: «Будь ласка,
надішліть мені одне слово». Твен відповів: «Спасибі».
Одного разу за званим обідом мова
зайшла про вічне життя і про те, хто куди потрапить - на небеса чи в пекло.
Марк Твен не промовив жодного слова.
- А Ви чому мовчите?
- звернулася до нього господиня. - Мені хотілося б знати вашу думку.
Твен відповів з усією
серйозністю:
- Мадам, прошу мене
вибачити. Почуття такту змушує мене мовчати. У мене є друзі і в тій, і в іншій
місцевості.
Немає коментарів:
Дописати коментар