Відлуння Афганської війни

Відлуння Афганської війни

15 лютого 2015 р. виповнюється 26 років з дня виведення радянських військ з Афганістану. Цю дату в Україні відзначають як День вшанування учасників бойових дій на території  інших держав.

     15 лютого 1989 року, остання колона радянських військ була виведена з Афганістану.  Таким чином закінчилась більш ніж дев`ятирічна військова інтервенція Радянського Союзу в сусідню державу. Захищати революцію у «братській» країні 1979 року були направлені понад 150 тисяч українців. Більше трьох тисяч з них загинули під час цієї війни, сім тисяч повернулися в Україну інвалідами, близько 2 тисяч вважаються полоненими і без вісті зниклими. Уже вдома, від ран і хвороб  померли більше 4 тисяч українських «афганців». Ця війна зламала життя багатьом молодим хлопцям. Незважаючи ні на що, вони чесно виконували свій громадянський обов’язок, залишалися вірними присязі до кінця. 

Їм випало жити - так кажуть про тих, хто повернувся до рідного дому. Вони пройшли пекло війни Афганістану, вони не поповнили списки загиблих, вони і є тією пам'яттю, що пише історію.

В цей день ми поділяємо весь біль втрати з тими, хто втратив на цій війні своїх близьких і віддаємо шану всім учасникам афганських подій.

Минають дні, ідуть роки.

Життя листки перегортає.

А біль Афгану - навіки,

В душі чомусь не замовкає...

Пропонуємо вам книги, що розповідають про трагізм цієї  страшної війни і мужність простих солдат.

  

С. Алексієвич «Цинкові хлопчики».  Без цієї книги, що давно стала світовим бестселером, вже неможливо уявити собі ні історії афганської війни, ні історії останніх років радянської влади, остаточно підірваної цією війною. Не позабуто горе матерів «цинкових хлопчиків», зрозуміло їхне бажання знати правду про те, як і за що воювали і гинули в Афгані їхні сини. Але, дізнавшись цю правду, багато з них жахнулися і відмовилися від неї.

М.  Прокудін «Конвейер смерті». Ця книга - про Афганську війну, таку, якою вона була насправді. Всі події показані через призму сприйняття молодого піхотного лейтенанта  - смерть, кров, бруд, спека, морози і нескінченна низка бойових дій. Але головне - це люди, їхнійгероїзм і боягузтво, самовідданість й егоїзм... Бойовий досвід, набутий ціною пролитої крові, -безцінний. Тому що історія   людства - це історія війн.

Г. Бобров «Солдатська сага» -  книга  про гіркий солдатський хліб. Вижити на жорстокій війні, вижити серед озвірілих, збитих у зграї товаришів по службі, вижити в голоді, спразі, бруді, що кишить тифом і гепатитом, - це подвиг. А якщо при цьому ще й не зламатися, не перетворитися на тварину, зберегти душу  та загинути з гідністю, до кінця виконавши свій військовий обов'язок, - хіба є щось святіше солдатської долі?

Ю.Коротков «Дев'ята рота». Невже війна в Афганістані була такою ж безглуздою,  як і нещадною? Відповідь на це питання можна знайти у цьому романі. Хоча його героям, 18-річним радянським хлопцям, які потрапили в жорна війни, було не до історичних узагальнень. Вони не побоялися зіткнутися лобом у лоб з «чорними лелеками» - елітним загоном арабських диверсантів, зустріч з якими рівнозначна запрошенню на власні похорони.

Роман став відомим завдяки блискучій екранізації Ф. Бондарчука.

І. Моісеєнко «Сектор обстрілу».  Роман насправді можна назвати шедевром сучасної військової прози. Він відкриває страшну істину: смерть виявляється, набагато ближче, ніж ми думаємо. Сектор обстрілу - це кут, що заповнюється щільним вогнем. Це ешафот, на який сходили  хлопчики в далекій афганській війні...